Завершення міжнародних освітніх проєктів — це завжди більше, ніж формальне завершення проєкту. Це момент осмислення пройденого шляху, перевірки досягнутих результатів і, водночас, формування нових орієнтирів розвитку. Саме такою стала гала-конференція проєкту Erasmus+ PROMENT, яку 26–30 січня 2026 року організували команди Дніпровської Політехніки та Львівської Політехніки. Подія стала підсумком трирічної системної роботи міжнародного консорціуму, спрямованої на впровадження сучасних моделей наставництва у вищій освіті.

Підготовчий етап конференції розпочався із засідання керівного комітету, яке задало стратегічний тон усій подальшій роботі. Учасники не обмежилися підбиттям формальних підсумків, а зосередилися на глибокому аналізі досягнень і викликів, що супроводжували реалізацію PROMENT. У центрі уваги було питання сталості результатів: як забезпечити, щоб напрацьовані моделі наставництва продовжували працювати після завершення фінансування, і яким чином інтегрувати їх у довгострокові стратегії університетів. Фінальна гала-конференція відбулася у гібридному форматі, який уже став новим стандартом міжнародної академічної співпраці. Офлайн у Львові зібралися партнери з України, Грузії та Польщі, тоді як ширша аудиторія долучилася онлайн. Це дозволило не лише розширити географію учасників, а й зробити обговорення більш інклюзивним і відкритим. Важливо, що гібридний формат сприяв оперативному поширенню результатів проєкту в професійній спільноті, забезпечивши широку дисемінацію напрацювань PROMENT. Високий рівень події підтвердила участь представників Міністерства освіти і науки України, Національний Еразмус+ офіс в Україні та Інститут вищої освіти НАПН України. Їхня присутність засвідчила, що результати проєкту мають значення не лише для окремих університетів, а й для розвитку всієї освітньої політики у сфері вищої освіти. Учасники неодноразово підкреслювали, що наставництво сьогодні розглядається як один із ключових інструментів підвищення якості освітнього процесу та підтримки студентського успіху. Університети-учасники представили результати пілотування, які охопили різні рівні та формати менторства та тьюторства. Йшлося про створення інституційних систем менторства в університетах України та Грузії, запуск програм тьюторського супроводу для студентів-першокурсників, розвиток стартап-менторства для підтримки підприємницьких ініціатив студентів, а також про інтеграцію підходів, пов’язаних із реалізацією європейського Green Deal. У представлених кейсах особливо відчувалася практична цінність проєкту: університети ділилися не лише успіхами, а й конкретними інструментами, які вже працюють у реальному освітньому середовищі. Окремий блок обговорень був присвячений цифровій трансформації наставництва. Учасники відзначали, що сучасні цифрові платформи дають змогу зробити менторські програми більш гнучкими, доступними та персоналізованими. Водночас підкреслювалося, що технології мають залишатися інструментом, а не самоціллю: ключову роль і надалі відіграє якість людської взаємодії між ментором і студентом. У цьому контексті багато уваги приділялося підготовці наставників, розвитку їхніх комунікаційних компетентностей та формуванню культури менторства і тьюторства в університетах. Важливою темою дискусій стала міжсекторна співпраця. Представники академічної спільноти, бізнесу та громадського сектору обговорювали, як об’єднати зусилля для створення більш ефективних траєкторій професійного розвитку студентів. Прозвучала думка, що саме залучення роботодавців до менторських програм дозволяє освіті швидше реагувати на зміни ринку праці та формувати у студентів практично релевантні компетентності. Такий підхід поступово змінює саму філософію університетської освіти — від передачі знань до супроводу індивідуальних освітніх і кар’єрних маршрутів.

Попри значні досягнення, учасники не оминули й проблемних питань. Обговорювалися виклики інституціоналізації наставництва, потреба у сталому фінансуванні, необхідність нормативної підтримки та важливість мотивації викладачів і менторів. Саме ця відвертість дискусій стала показником професійної зрілості спільноти PROMENT, яка готова не лише демонструвати успіхи, а й системно працювати над удосконаленням підходів. Підсумкові виступи організаторів прозвучали з чітким меседжем: PROMENT завершується як проєкт, але продовжується як спільнота практики. За три роки партнерам вдалося сформувати стійку мережу співпраці, випробувати ефективні моделі наставництва та закласти методичну й організаційну базу для їх масштабування. Саме ця спадковість результатів сьогодні розглядається як головний показник успішності ініціативи.

Гала-конференція стала не фінальною крапкою, а символічним переходом до нового етапу розвитку. Попереду — поглиблення партнерств, розширення менторських програм і подальша інтеграція європейських практик у систему вищої освіти України. Досвід PROMENT переконливо показав: коли університети об’єднуються навколо спільної мети, а міжнародна співпраця підкріплюється системною роботою, освітні інновації набувають реального, довготривалого виміру.