Кафедра ЕБПД спільно з Центром тьюторства та менторства Львівської політехніки провели зустріч щодо сталого розвитку університетів в Україні
Кафедра Екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Інституту сталого розвитку імені В’ячеслава Чорновола спільно з Центром тьюторства і менторства Національного університету «Львівська політехніка» провели фахове обговорення Настанови з рекомендаціями щодо розробки стратегії сталого розвитку для українських університетів. Ініціатива стала своєчасною відповіддю на виклики, з якими сьогодні стикаються заклади вищої освіти в умовах воєнного стану, обмеженого фінансування та майбутнього післявоєнного відновлення.
Представлений документ розроблено в межах міжнародного проєкту Transformational Learning Network for Resilience (Erasmus+ 2023–2025). Його головна цінність полягає у пропозиції цілісної рамки інтеграції принципів сталого розвитку в ключові сфери діяльності університетів — від стратегічного управління до освітнього процесу та інфраструктурних рішень. Фактично йдеться про перехід від точкових «зелених» ініціатив до системної інституційної політики сталості. Учасники зустрічі наголосили, що роль університетів у сучасних умовах суттєво розширюється. Заклади вищої освіти розглядаються не лише як освітні центри, а як активні драйвери відновлення країни, генератори інновацій і простори формування соціальної згуртованості. У цьому контексті прозвучала пропозиція розробити власну інституційну стратегію сталого розвитку, адаптовану до українського контексту, ресурсних обмежень і реальних потреб університетського середовища. Окремий акцент було зроблено на міждисциплінарності підходів. Обговорення показало, що ефективна стратегія сталого розвитку не може обмежуватися лише екологічною складовою. Вона має охоплювати управлінські практики, освітні програми, цифрову трансформацію, енергоефективність, роботу зі студентськими спільнотами та партнерство з бізнесом і громадами. Саме така комплексність, за оцінками учасників, забезпечує реальний, а не декларативний вплив.
Керівниця Центру тьюторства і менторства Львівської політехніки Наталія Бокла підкреслила, що екологічна свідомість і «зелені» рішення поступово інтегруються і в менторські ініціативи університету. Зокрема, у Центрі вже діє програма «Менторство у сфері зелених технологій» (PROMENT), спрямована на розвиток екологічного мислення студентів, популяризацію сталих практик у студентських спільнотах та підтримку молоді, зацікавленої в екоінноваціях. Такий підхід демонструє важливий зсув: сталість починає розглядатися не лише як інфраструктурна чи управлінська тема, а як елемент формування нової освітньої культури. У ширшому стратегічному вимірі ініціатива узгоджується з глобальними орієнтирами — Цілями сталого розвитку ООН (SDGs) та Європейським зеленим курсом (European Green Deal). Це свідчить про прагнення університету інтегруватися в європейський освітній та інноваційний простір не декларативно, а через конкретні інструменти й практики. Важливу управлінську перспективу окреслив завідувач кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Ігор Петрушка. Він акцентував увагу на підвищенні кваліфікації професорсько-викладацького складу як критичній умові успішності будь-яких освітніх трансформацій. За його словами, навіть найкраща стратегія не працюватиме без актуальних компетентностей викладачів, здатних інтегрувати принципи сталого розвитку в навчальні курси та практичну підготовку студентів. Цей акцент відображає загальноєвропейську тенденцію: кадровий розвиток стає ключовим фактором інституційної стійкості.
Аналіз обговорення показує, що українські університети поступово переходять від реактивної моделі адаптації до проактивного стратегічного планування. Запропонована Настанова може стати важливим інструментом уніфікації підходів до сталого розвитку, однак її ефективність залежатиме від рівня інституційної підтримки, ресурсного забезпечення та готовності університетів до міжсекторної співпраці. Проведена зустріч засвідчила високий рівень готовності академічної спільноти до системних змін. Наступним логічним кроком має стати практична імплементація напрацьованих рекомендацій, розроблення інституційних дорожніх карт і вимірювання реального впливу «зелених» трансформацій.
