Центр тьюторства і менторства Львівської Політехніки організував менторську зустріч із  Михайлом Макаровим — сертифікованим протезистом верхніх та нижніх кінцівок, який здобуває спеціальність «Біомедична інженерія» на кафедрі хімічної технології переробки пластмас (ХТПП) Інституту хімії та хімічних технологій (ІХХТ). Захід відвідали студенти та викладачі, зокрема доцентки кафедри ХТПП Галина Дудок і Наталія Семенюк.

Михайло Макаров детально розповів про сучасні підходи до протезування та підкреслив, що кожен протез створюється індивідуально, враховуючи фізичні особливості та спосіб життя пацієнта. За його словами, процес починається з ретельного обстеження пацієнта: визначають вік, вагу, зріст, рівень активності, умови проживання, наявність сім’ї, тип роботи та повсякденні потреби. Ці дані дозволяють підібрати протезні компоненти, які витримають необхідне навантаження та забезпечують комфортне користування. Особливу увагу спікер приділив протезуванню стегна та IC-гільзі — спеціальній приймальній гільзі, яка фіксує залишок кінцівки за допомогою анатомічної опори на сідничну кістку. Така гільза забезпечує надійне та комфортне з’єднання протеза з тілом пацієнта, дозволяючи відновити природну амплітуду рухів та знизити ризик пошкоджень тканин. Перед виготовленням протеза важливо оцінити готовність пацієнта: стан кукси, силу м’язів, обсяг рухів у суглобах та загальний стан здоров’я. Особливо ретельно перевіряють рубці після ампутації — гільза має щільно прилягати до поверхні кукси, і будь-які незагойні ділянки можуть ускладнити фіксацію. Формування кукси здійснюють за допомогою еластичних бинтів або спеціальних формувальних чохлів, щоб надати кінцівці правильної конічної форми, зменшити набряк і запобігти контрактурам. Михайло Макаров також розповів про бандажі, які застосовують на етапі підготовки, та про процедури міодезу і міопластики, що стабілізують м’язові тканини і забезпечують ефективне кріплення протеза. Після оцінки стану пацієнта підбираються комплектуючі протеза: стопи, колінні та ліктьові механізми, елементи амортизації та фіксації. Кожен компонент має власний паспорт виробника і підбирається індивідуально. Спочатку виготовляється пробний протез, який дозволяє оцінити зручність, рівень тиску та правильність положення елементів. Після примірки та корекцій формується остаточна модель.

Навчання пацієнта користуванню протезом включає стояння, ходьбу, балансування та контроль сили м’язів. Паралельно з цим реабілітолог допомагає відновити координацію, силу м’язів тулуба та здорової кінцівки, а також навички побутової активності. Регулярні огляди у протезиста та догляд за шкірою кукси й гільзою є обов’язковими для підтримки здоров’я та запобігання ускладнень. Також розповів про сучасні протези рук. Вони складаються з механічних або електронних компонентів: адаптивних захоплювачів, датчиків руху та силових приводів. Взаємодія між елементами дозволяє відновити здатність до хватання, точних рухів пальців та складних маніпуляцій. Кожен протез формується індивідуально, враховуючи анатомічні особливості пацієнта, силу м’язів та стиль життя.

Презентація Михайла Макарова показала, що сучасні технології протезування дають людям можливість рухатися, відновлювати впевненість у собі та активний спосіб життя. Керівниця Центру тьюторства і менторства Львівської політехніки Наталія Бокла відзначила важливість продовження таких зустрічей, адже вони поєднують теоретичні знання з реальним практичним досвідом.

Матеріал підготувала @Ліна Синьковська